четвер, 23 квітня 2020 р.

Всесвітній день книги та авторського права


Щорічно 23 квітня весь світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права  https://uk.wikipedia.org/wiki
 Це свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, вчителів, читачів й усіх, хто причетний до книжкової справи і полюбляє дивовижний світ книг.
Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року. Рішення було прийнято з метою подальшого розвитку й усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом збереження інформації.
   У цей день у всьому світі проводять святкування, мета яких — визнати чарівну силу книг, що є зв'язком між минулим і майбутнім, мостом між поколіннями та культурами. З цієї нагоди ЮНЕСКО та міжнародні організації, які представляють три основні галузі книжкової індустрії — видавці, книгорозповсюджувачі та бібліотеки, вибирають місто, яке стає Світовою книжковою столицею, щоб упродовж наступного року підтримувати своїми власними ініціативами імпульс святкування Дня книги аж до 23 квітня наступного року.
   Головне святкування відбувається також щорічно і в штаб-квартирі ЮНЕСКО. Туди запрошують продавців книг, книговидавничі компанії та письменників, щоб вони поділилися своїми творчими планами, проводячи практичні семінари для молоді у типографіях з таких тем як ілюстрування, книгопереплетення, книгодрукування.
Особливістю впровадження такого дня на світовому рівні є усвідомлення книги як потужного знаряддя у налагодженні миру й нівелюванні соціальних проблем. Книга, що втілює творчі поривання людини, її прагнення поділитися власними ідеями і здобутками зі світом, має сприяти діалогу, взаєморозумінню і толерантності. Крім того, ЮНЕСКО в межах Всесвітнього дня книги та авторського права виступає за надання рівного доступу до знань та підвищення грамотності населення. А це є одним із важливих аспектів цінності книг у поширенні знань та формуванні культури, незалежно від форми представлення інформації на друкованій основі чи електронній версії.
Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у її рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, яка врятує наш неповторний світ.
Щиро вітаємо всіх шанувальників книги із
Всесвітнім днем книги і авторського права!
Бажаємо нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення! Нехай придбана у цей день нова книжка або прочитана саме сьогодні стане вашим справжнім другом і порадником у житті!
Читайте! Читайте! Читайте!
Читайте не поспішаючи, щоб не втратити
жодної краплі змісту книги.
Читайте! Нехай не буде жодного дня,
коли б ви не прочитали хоча б однієї
сторінки з нової книги!

К. Паустовський
А допоможе вам у виборі книг наш шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Пропонуємо вам у цей день прочитати рядки з улюблених книг, які є у вас вдома, або відкрити для себе нові знання і одержати задоволення від читання за цими посиланнями:
Найбільш відомі електронні бібліотеки країни (читати книги онлайн):
Електронна бібліотека Національної бібліотеки України для дітей
http://www.chl.kiev.ua/elibrary/
“УкрЛіб” – Бібліотека Української Літератури
https://www.ukrlib.com.ua/
Дитяча публічна онлайн-бібліотека “Читанка”
http://chytanka.com.ua/



середа, 22 квітня 2020 р.

Наймиліше слово – мама!


Мама, матуся!
Скільки тепла таїть в собі це дивовижне слово, яким ми називаємо найближчу, найкращу, найдобрішу, наймилішу, найріднішу для кожного з нас людину!
Мама – саме прекрасне і поширене слово на Землі.
Мама – саме перше слово, яке вимовляє дитина, і воно звучить на всіх мовах народів світу однаково ніжно! І на все життя залишається самим дорогим у нашому серці.
Мама поряд з нами завжди. Кожного дня ми бачимо її ласкаві очі, чуємо лагідний голос. Ніжні мамині руки піклуються про нас, завжди обнімають нас і дарують душевне тепло.
До мами ми приходимо у радості і тривозі, та завжди знаходимо підтримку.
Мама завжди вислухає, зрозуміє, простить. Мамині ласкаві очі завжди дивляться на дитину ласкаво.
У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір’ю дітям». Бо ж справді, мати – це сонечко, яке дає лад всій родині!
Як вічне є сонце, як вічне є небо, так вічною буде мама і любов до неї!
Багато віршів, пісень, оповідань написано письменниками різних країн про маму.
 Шкільний бібліотечно-інформаційний центр рекомендує обов’язково почитати їх за цими посиланнями:
Читаємо про маму і її любов
Казки, оповідання, легенди, оповідки та притчі про маму. Усі твори українською мовою.:
Вірші про маму, написані українською мовою:
Вірші про маму, написані російською мовою:
Аудіобібліотека: красиві вірші про маму читають діти для своїх матусь російською мовою: https://www.youtube.com/watch?v=hmAw4jjTNwY






вівторок, 21 квітня 2020 р.

Квіти – радісні очі Землі


22 квітня все прогресивне людство нашої планети святкує Всесвітній день Матері – Землі.
Наша чудова планета Земля дуже красива як з космосу, так і тоді, коли ми просто мандруємо її стежинками. Піклуючись про землю, проявляючи любов до природи, бережливе ставлення до всього довкілля ми тим самим віддячуємо нашій планеті Землі за ту красу та здоров’я, яке ми маємо.
Дуже красива і наша країна – Україна. Ми любимо її неозорі степи і поля, зелені ліси, високі гори, тихі береги річок та озер. І всюди ми бачимо красиві очі нашої Землі – це квіти.
Квіти – одне з найпрекрасніших творінь природи. Вони супроводжують нас все життя, починаючи з теплої, лагідної весни, коли розцвітає вся природа та з’являються і перша ніжно-зелена травинка, і перші весняні квіти, які радують наші очі після холодної зими. А потім розквітають фруктові дерева – і це вже дійсно буяння весни, свято весняної краси, свято довкілля.
Квіти ваблять наші очі дивовижною красою, зігрівають наші серця надзвичайною ніжністю своїм теплим барвистим розмаїттям. Їх витончені пахощі позитивно впливають на наш настрій та здоров’я. Вирощувати квіти, милуватись ними, дарувати своїм рідним і близьким людям – це дуже корисне і приємне заняття, яке дарує душевне тепло нам усім.
А ще у кожного народу є своя улюблена рослина-символ. У нашого народу – це верба і калина. А ще квітами – оберегами є чорнобривці, волошки, мальви, соняшник та інші квіти. Квіти завжди викликають у нас почуття радості та дарують нам гарний настрій та добре здоров’я. Тож і піклуватись про рідну природу, про прекрасне довкілля, яке нас оточує, про красу її дивовижних рослин і квітів ми повинні завжди.
Люди з давніх часів шанували природу, бережливо ставилися до землі, дерев, квітів, бо це було невмирущим джерелом життя, краси і натхнення. Це найшло відображення у звичаях і традиціях, народному фольклору українців. Багато легенд та оповідань склав наш народ про красу природи.
Ознайомитись з творами українських письменників про рідне довкілля, прочитати онлайн оповідання про красу квітів ви зможете за цим посиланням:
Казки і оповідання про квіти і трави
Шкільний бібліотечно-інформаційний центр підготував для вас пізнавальну інформацію про квіти з ілюстраціями: https://pustunchik.ua/ua/online-school/biology/botany/vesniani-kvity-krasa-pid-nashymy-nohamy,
А також пропонуємо вам повідгадувати загадки про квіти, згадати всі їх назви та намалювати улюблену квітку: https://pustunchik.ua/ua/checkyourself/zagadki/zagadki-o-vesennikh-tsvetakh
Любіть природу, кожній квіточці радійте
і піклуйтеся про нашу рідну Землю.






пʼятниця, 17 квітня 2020 р.

Свята нашої держави


Наш український народ має багато свят.
Українські свята поділяються на державні, релігійні, професійні, народні та сімейно-побутові.
Державні свята оголошуються обов’язково вихідними днями. Це – День Конституції України (28 червня), День незалежності України (24 серпня), День Державного Прапора (23 серпня), День захисника України (14 жовтня), День української мови та писемності (9 листопада).
Релігійні свята пов’язані з церковними датами. Православні українці шанують ці свята. Це – Різдво, Великдень, Благовіщення.
Професійні свята вшановують людей певної професії – День вчителя, День медичного працівника.
Народні свята дуже тісно пов’язані з працею на землі, з початком або закінченням роботи у полі. Наш український народ має багату і оригінальну культуру, зібрану численними поколіннями. З давніх часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Це такі свята як Масляна, Зелена неділя, Івана Купала, Спаса – свято врожаю.
Велике значення у нашому житті  мають сімейно-побутові свята.
Наш український народ прекрасний своєю духовністю. Впродовж багатьох віків всі творчі сили були спрямовані на зміцнення сім’ї та свого роду.
З прадавніх часів до нас дійшла життєва мудрість та настанови щодо способу життя. В українських звичаях та обрядах насамперед пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, якими українці керувались щоденно.
Сім’я для українців дуже важлива. І звичайно, що її народження та існування супроводжувалось багатьма українськими ритуалами та обрядами, звичаями та традиціями. Засилання сватів і заручення, запросини та весільний похід з багатьма викупами нареченої. А якщо дівчині не сподобається майбутній чоловік, то вона, згідно з українським звичаєм, винесе сватам гарбуза. Одним словом, недарма обряд вступу до шлюбу в нас називають весіллям: це ж дійсно весело!
Сімейно-побутові свята пов’язані з такими головними для родини датами як дні народження, ювілеї, хрестини, весілля.
Детальніше ознайомитись з даною темою ви зможете, подивившись відеофільм  «Свята нашої держави» https://www.youtube.com/watch?v=AspYzB9awR8
та  почитавши онлайн книжки за наступними посиланнями:
Свята і традиції: http://www.megaznaika.com.ua/sviata-i-tradytsii/
Україна – моя Батьківщина (Національна бібліотека України для дітей): http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=7362
Вірші про Україну і українців:






четвер, 16 квітня 2020 р.

Святкування Великодня народами світу


У різних народів своя спадщина і звичаї, які сформовані протягом століть або навіть тисячоліть. Звичаї — це ті неписані правила, яким люди слідують у своїх домашніх турботах у повсякденному житті та народних святах. І кожен народ з радістю готов розповісти про свої традиції святкування.

Традиція розмальовувати писанки на Великдень є практично у всіх народів. Яйце завжди символізувало нове життя, здоров’я  і добро.
Щороку господині готували паску, яка є найголовнішим атрибутом у святковому кошику. Однак у кожної країни є свій аналог святкового хліба.
Пасками угощали не тільки людей. І якщо звернутись до древніх традицій, то шматком освяченої паски українці годували птахів, котрі сідали на вікно. Це було символом багатства та удачі.
Святкування Великодня не має жодних стандартів, тому кожен народ має власні цікаві звичаї та обряди.
   Так наприклад, у Болгарії люди виготовляли багато різних глиняних горщиків із хорошими побажаннями та скидали їх з верхніх поверхів будинків на знак перемоги над злом. А кожен бажаючий може взяти собі кусник цього горщика додому на щастя.
    У Фінляндії у цей день святкували прихід весни. Напередодні свята фіни садили в горщики жито або траву. Коли з’являлися перші пагінці, то вважалося, що вони приносять до домівки весняні барви та настрій.
   Для шведів великоднім символом є курча, а не яйце. Тому тамтешні жителі прикрашали ними свої домівки. Крашанки вони роблять з картону, а всередину кладуть цукерки.
   Ось тільки невелика кількість незвичних великодніх цікавинок. Якщо ви захочете дізнатись більше про те, як різні народи нашої планети зустрічають Великдень, то подивіться пізнавальний відеофільм за цим посиланням:
Як готуються до Великодня народи світу:відеофільм https://www.youtube.com/watch?v=E45VnmPcvZc
Традиції святкування Великодня в Україні: https://www.youtube.com/watch?v=xyRTIjj-ETI